Сік, пластилін і фломастер — три різні типи забруднення, і плутати їх не можна: те, що рятує одне, псує інше. Сік — це цукор і барвник, пластилін — жир і віск, фломастер — пігмент на спиртовій або водній основі. Поки пляма свіжа, більшість із них знімається вдома. Якщо ж вона вже висохла, розповзлася або ви кілька разів її «заїли» — розумніше не експериментувати далі. Допоможе хімчистка м’яких меблів в Одесі з виїздом додому: майстер працює з тим, що вже ввібралося в наповнювач.
Зміст
Сік: поки він вологий — шанс є
Свіжий сік знімається майже завжди. Прикладіть паперовий рушник і промокніть зверху вниз, змінюючи серветку, доки вона не перестане вбирати. Не розмазуйте — інакше цукрова пляма розповзеться по всій подушці й потім притягне пил. Далі — розчин: чайна ложка рідкого мила або засобу для посуду на склянку холодної води, збийте до піни, наносьте саме піну, а не воду. Витягуйте чистою вологою ганчіркою, промокаючи, і дайте висохнути природно. Якщо сік був виноградний, вишневий або з чорниці — барвник міцний, і після висихання пляма часто повертається. Тоді потрібен кисень-активний засіб для кольорових тканин, а не хлорний.
Червоне вино, компот, кава й чай з дитячого столу — з тієї ж серії: холодна вода, піна, промокання. Гаряча вода тут тільки закріплює барвник.
Пластилін: спершу холод, потім жир
Пластилін не вбирається, він втирається у ворс і залишає жирний слід. Тому порядок такий. Пакет із льодом на десять хвилин — пластилін твердне й відходить грудочками, його знімають тупим боком ножа або пластиковою карткою. Залишок — не милом, а засобом для посуду, який розщеплює жир: крапля на ватний диск, притиснути, потримати, зняти. Якщо колір від пластиліну залишився (буває з яскравими брусками), це вже пігмент — і діяти треба як з фломастером. Жирний слід часто видно навіть коли сам пластилін прибраний: тканина там темніша, і ділянку треба знежирювати повністю, а не тільки по центру.
Фломастер: спирт, точково, від краю до центру
Водний фломастер знімається вологою серветкою з краплею рідкого мила. Спиртовий і перманентний — ізопропіловим або етиловим спиртом. Наносьте ватною паличкою, рухаючись від краю плями до центру, щоб не розігнати пігмент по сусідніх волокнах, і міняйте паличку після кожного дотику. Не лийте спирт на тканину — він залишає власний слід на ацетаті та деяких синтетичних оббивках. Якщо після висихання пляма проступила знову, це означає, що пігмент пішов у глибину, і повторювати цикл удома вже ризиковано.
Перевірка засобу на непомітній ділянці
Будь-який засіб — магазинний чи домашній — спершу тестуйте там, де не видно: задня стінка дивана, низ під подушкою, внутрішній бік підлокітника. Нанесіть трохи на ватний диск, притисніть на кілька хвилин, дайте висохнути. Дивіться на три речі: чи не змінився колір, чи не пішла тканина хвилею, чи не залишилось плями від самого засобу. Перевіряйте не лише тканину, а й те, що під нею: у бюджетних меблів поролон може поїхати від вологи, і ви отримаєте нерівність на сидінні.
Коли домашні методи вже не працюють
Зупиняйтеся, якщо пляма висохла й почорніла, якщо фломастер пережив кілька ваших спроб, якщо пластилін залишив жирний слід, який не зникає після знежирювача, якщо тканина вже має розводи від попереднього чищення. Окрема історія — велюр, оксамит, рогожка і світла вовна: тут потрібна екстракція з контролем вологи, а не ганчірка. І якщо з’явився запах — рідина дісталася наповнювача, зовнішнім чищенням його не вирішити.
Виїзна чистка виглядає так: тест на стійкість тканини, знепилення, нанесення засобу під конкретний тип плями, витримка, екстракція — розчин подається під тиском і тут же витягується разом із брудом, тому волога не залишається в дивані, поверхню підсушують, і меблями можна користуватися того ж дня. Пластилін і жирні сліди вимагають окремого розчинника, фломастер — точкової роботи, тому майстер не ллє один засіб на весь диван.
Сік знімайте холодною водою й піною, поки він вологий. Пластилін — спершу холодом, потім знежирювачем. Фломастер — спиртом, точково, від краю до центру. І не терти: тертя заганяє барвник у наповнювач, звідки його вже не дістати.
