Квітучий край над Ореллю: як живе, працює та зберігає традиції Петриківщина

9-5-2026

Коли приїжджаєш на Петриківщину, одразу відчуваєш особливий подих цієї землі. Тут спокійна краса річки Орель поєднується з безкрайніми овочевими полями, тепличними господарствами та унікальною культурною спадщиною, відомою на увесь світ.

Перечитуючи архів видання газети «Фермер Придніпров’я» за останні шість років виразно бачиш, як змінився Петриківський край. Це розповідь про те, як звичайні сільські трудівники поєднали вікову традицію, сучасні технології та щиру любов до рідної домівки. https://gazeta-fp.com.ua/articles/zakhist-dovkillya

новини петриківки

Аграрний пульс: від плівкових теплиць до розумного зрошення 

https://gazeta-fp.com.ua/articles/portret-fermera

Петриківщина завжди була одним із головних овочевих та ягідних центрів Дніпропетровської області. За шість років місцеві господарі пройшли шлях від невеликих присадибних городів до сучасних агропідприємств.

  • Тепличні комплекси нового типу: Уздовж Орелі з’явилися сотні сучасних теплиць із сонячними панелями та крапельним поливом. Свіжа зелень, ранні огірки та томати звідси постачаються на ринки Дніпра, Кам’янського та всієї України практично цілий рік.

  • Ягідний прорив: На місцевих землях активно розвивається вирощування суниці, малини, лохини та фундука. Фермери об’єднуються у кооперативи, аби разом зберігати та фасувати врожай.

  • Енергонезалежність на фермах: Сьогодні більшість овочесховищ та переробних цехів Петриківщини обладнані даховими сонячними станціями та акумуляторами, що гарантує збереження продукції за будь-яких умов. 

«Ми навчилися цінувати кожен гектар і кожну краплину води. Завдяки крапельному поливу та датчикам вологи ми отримуємо стабільні врожаї навіть у найспекотніші літні місяці. Головне  працювати з душею і розумом»,  розповідає місцевий фермер-овочівник із Петриківки.

Душа краю: Петриківський розпис як символ стійкості та краси

Окремою гордістю та візитівкою району залишається видатне малярство  Петриківський розпис, включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

За останні шість років Петриківка перестала бути лише музейним експонатом , вона міцно увійшла в повсякденний побут та соціальне життя громади. Барвисті калинові грона, пишні квіти та традиційний «жар-птах» прикрашають не тільки дерев’яний посуд чи сувеніри, а й фасади нових сільських амбулаторій, дитячих садків, зупинок транспорту та навіть захисних укриттів. Місцеві фермери та крафтові виробники все частіше використовують елементи розпису для оформлення упаковки власної продукції: джемів, меду, сирів та соків, створюючи впізнаваний бренд рідного краю.

«Петриківський розпис  це наша жива молитва і наш щит. Коли малюєш пишну квітку чи калинову гілку, у серці народжується спокій та впевненість. Наші традиції дають нам сили переходити через будь-які випробування і прикрашати світ довкола»,  ділиться думками народна майстриня з Петриківки.

Зручний побут: турбота про людину в кожному селі

За останні роки суттєво змінилося й соціальне обличчя громад Петриківського краю. Завдяки децентралізації та залученню інвестицій побут селян став комфортним і сучасним.

  1. Доступні послуги у ЦНАПі: Оформити документи на земельну ділянку, субсидію чи соціальну допомогу тепер можна за лічені хвилини у центрі громади.

  2. Сучасна медицина та освіта: Сільські амбулаторії отримали нові службові автомобілі та обладнання, а школи перетворилися на освітні хаби.

  3. Прихисток і згуртованість: Громада прийняла сотні родин із різних куточків України. Багато переселенців знайшли тут нову роботу на фермах, у майстернях та закладах освіти.

«Головне досягнення нашого села  це люди та взаємопідтримка. 

Зміни на краще: Порівнюємо Петриківщину

  • Енергозабезпечення: Від повної залежності від центральної мережі у 2020 році до автономних сонячних СЕС у школах, амбулаторіях та на фермах у 2026 році.

  • Агротехнології: Від звичайного ручного обробітку городів  до крапельного зрошення, точного землеробства та власних фасувальних цехів.

  • Культурний бренд: Від традиційного сувенірного малювання до використання Петриківки в оформленні інфраструктури, упаковці локальних товарів та проєктах.

Переглядаючи новинну хроніку «Фермера Придніпров’я», робиш чіткий висновок: Петриківщина  це край, де гармонійно поєднуються працьовитість хлібороба, талан митця та сучасний господарський підхід.

Сьогоднішнє село Петриківського краю демонструє приклад того, як зберегти власне коріння, забезпечити продовольчу безпеку та збудувати затишний дім для майбутніх поколінь.

«Поки на нашій землі росте хліб, шумує зелений город і розквітає петриківська квітка  доти житиме і процвітатиме наша рідна Дніпропетровщина»