Паркетна дошка — матеріал, який вимагає якісної основи. Щоб укладене покриття зберігало цілісність, не деформувалося й не скрипіло з часом, підготовка чорнової підлоги повинна відповідати певним технічним вимогам. І саме від правильного вибору способу монтажу та типу базового шару залежить довговічність усієї конструкції.
Щоб покриття служило довго та не втрачало своїх властивостей, чорнова підлога повинна бути належним чином вирівняна, укріплена та просушена — лише за таких умов паркетна дошка збереже стабільність форми, не скрипітиме й не розходитиметься по швах. Саме тип основи та спосіб монтажу визначають надійність та довговічність конструкції.
Для забезпечення тривалого експлуатаційного терміну оздоблення підлоги, запобігання появі дефектів, необхідно, щоб вона була:
- Рівною. На ній не має бути вибоїн та тріщин. Перепади висоти не повинні перевищувати 2 −3 мм на кожні 2 м і 1 −1,2 мм на кожні 20 − 25 см. Якщо не дотримуватися цих показників, замкове з’єднання може розходитися, через що виникає скрип, з’являються щілини.
- Міцною. Недостатньо міцну базу перед монтажем укріплюють підхожими засобами.
- Сухою. Навіть деревина дуба, що відзначається вологостійкістю, все ж чутлива до впливу надмірної вологості. Вона здатна призвести до деформації покриття, відшаровування і розбухання планок, гниття матеріалу.
- Чистотою. Перед укладанням плашок чорнову підлогу потрібно очистити від пилу, а також від бітуму, фарби, мастик та інших можливих забруднень, щоб уникнути скрипу чи недостатньо міцного кріплення дошки.
- Стабільною. Основа, що прогинається, гойдається і т.п., здатна стати причиною швидкого руйнування паркетної підлоги або значного скорочення її терміну служби.
Паркетна дошка може монтуватися плаваючим способом або на клей. При плаваючому методі поєднання дощок одна з одної відбувається без кріплення їх до чорнової підлоги. Плашки збираються в цілісний пласт, який розміщується на підкладці — спеціальному компенсаційному матеріалі, розташованому між основою і паркетною підлогою. Клейовий метод передбачає приклеювання кожного елемента до спеціально підготовленої основи. На період висихання клейовою планки додатково фіксуються цвяхами або скобами – це сприяє підвищенню міцності. Від способу монтажу залежить те, яку саме основу слід підготувати.
Види основ, які можуть використовуватися, та їх особливості
Для плаваючого способу можуть використовуватися старі дерев’яні, плиткові або кам’яні підлоги, основа з бетону або сумішей, що самостійно вирівнюються. Перепад висот, що рекомендується − не більше 3 мм на два погонних метри в будь-якій точці поверхні. Використовувати як основу підлоги з підігрівом слід потрібно з обережністю. Температура, до якої нагрівається поверхня, в жодному разі не повинна досягати понад +27 °C. Крім цього, не допускається різниця між температурою повітря і підлоги більша за +2 °C, інакше натуральна деревина може розсихатися та набухати.
Підкладка для укладання плаваючим способом, зроблена зі спіненого чи зшитого поліетилену, пінополістиролу чи хвої, слугує прошарком між чорновою основою та ламелями. дозволяє вирівняти основу, запобігти стиранню планок з внутрішньої сторони та їх швидке зношування, утеплити чорнову підлогу, забезпечити звукоізоляцію.
Якщо дерев’яна підлога буде фіксуватися на клей, функцію основи може виконувати:
- Стяжка. Поширений спосіб вирівнювання плит перекриття та створення монолітної міцної основи. Проводиться зазвичай з армуванням, утепленням та гідроізоляцією. Вологість стяжки повинна перебувати в межах 2 − 2,5%.
- Самовирівнювальна підлога. Технологічно простий спосіб вирівнювання нової чи старої стяжки при невеликих дефектах та перепадах висоти.
- Фанера по стяжці або старій дерев’яній підлозі. Один із найпопулярніших варіантів підготовки основи, якщо вона не вимагає серйозних відновлювальних робіт.
Якщо нерівності основи суттєві та сягають кількох сантиметрів, застосовується фанера на лагах або регульованих лагах. Це дає можливість одночасно здійснити утеплення, шумоізоляцію та приховане проведення комунікацій.
Перед монтажем варто не лише оцінити стан наявної основи, а й обрати спосіб укладки, що відповідає типу приміщення та умовам експлуатації. Комплексний підхід до підготовки базового шару значно знижує ризик виникнення проблем у майбутньому, а також забезпечує стабільність і комфорт використання підлогового покриття.
